Тренування сили волі

Як вже було зазначено нами, сходинками в зростанні є найближчі цілі, але і їх досягнення – це непроста справа. Адже для того, щоб перебороти себе черговий раз, обов’язково необхідно вольове зусилля або висловлюючись науковою мовою, свідома мобілізація своїх психічних і фізичних можливостей для подолання труднощів.

Виховання волі спортсмена – завдання таке ж складне, як і відточування спеціальних навичок, і упускати цей момент тренувального процесу ні в якому разі не можна.

Виховання волі включає в себе роботу над такими психологічними якостями:

• Цілеспрямованість;
• Наполегливість і завзятість, рішучість і сміливість, витримка і самовладання;
• Ініціативність і самостійність;
• Дисциплінованість.

Без напрацювання цих якостей успішний тренувальний (а тим більше – змагальний!) процес неможливий. Кожен спортсмен має свій психологічний профіль, то є різні психологічні якості, які проявляються в різних ступенях. Хтось більш наполегливий, але менш витриманий, хтось цілеспрямований, але нерішучий і боязкий, і у відповідальний момент змагання може просто злякатися. Хтось, навпаки сміливий, готовий на змаганнях гори звернути але відсутність належної завзятості на тренуваннях не дозволяє йому фізично показати той результат до якого він готовий психологічно.

Тренування вольових якостей відбувається в найрізноманітніших за характером умовах.

Наприклад, робота з великою кількістю повторень вимагає постійного вольового зусилля, іноді навіть доводиться переходити больовий поріг, спортсмен повинен змусити себе терпіти а це непросто.

При відпрацюванні культуристом довільної програми необхідно вольове зусилля іншого плану – потрібно максимально зосередити свою увагу на виконуваних рухах і це по багато разів за тренування, навіть тоді коли накотилася втома і знижуюється увага і точність рухів.

Пауерліфтери і армреслери повинні тренувати вольове зусилля з подолання здавалося б позамежних але короткострокових навантажень.

У всіх випадках тренування волі має певні спільні закономірності:

Починати треба з подолання незначних труднощів, поступово підвищуючи їх інтенсивність.

Спортсмен повинен бути впевнений, що пропоноване важке завдання здійснимо. Слід уникати нерезультативних вправ, що застосовуються для тренування волі. Зусилля волі, витрачені даремно, тренують не волю, а невпевненість у собі.

Необхідно виробляти здатність до тривалого вольового зусилля.

При тренуванні волі слід використовувати систему самооцінки – кожне досягнення не повинно пройти непоміченим для внутрішнього судді.

Тренування волі – це суто особиста справа спортсмена і тренера, і тому не рекомендується робити загальним надбанням ні сам процес, ні його результати.

Одним з найважливіших факторів для тренування волі є регулярне ведення щоденника. Настійно рекомендуємо це просте але надзвичайно дисциплінуючий засіб. У щоденнику необхідно фіксувати не тільки виконані тренування але і нюанси самопочуття, особливості харчування і прийому фармакології. Аналіз щоденникових записів дозволяє виявляти ті чи інші тенденції тренувального процесу, а також визначати стан нервово-м’язової системи, її індивідуальні реакції на навантаження. Аналіз щоденника також дозволяє атлетові і його тренеру визначити найбільш ефективну систему тренувань і відновлення.